05 Jun
05Jun

4 червня, ми схиляємо голови в пам’ять про найменших жертв війни - дітей, життя яких обірвали ракети, обстріли, окупація.

Це біль, який не має виправдань і не повинен забуватися.

Кожне ім’я, кожен малюнок, кожна іграшка - це історія, яка не мала закінчитись так.

Світ має чути. Ми маємо пам’ятати. І маємо вистояти - заради тих, кого вже не повернути, і заради тих, хто ще має жити.


У країні небесній, далекій

Де, на жаль, не літають лелеки,

Де немає ні сліз, ані болю,

Дивний сад розцвітає весною...

На деревах, між тих  білих квітів,

Різнобарвні, яскраві, красиві,

Та не взули їх і не носили...

Бо малята ці — янголи в небі,

Їм взуватися зовсім не треба...

Вже на крилах увись полетіли...

Це війна їх жорстоко убила...

(Автор: Тетяна Строкач)

#ДеньПамятіДітей #4червня #ВійнавУкраїні

Коментарі
* Електронний лист не буде опубліковано на вебсайті.